Сніжинки і Свинки біля ялинки 2019

Вибігає Мухомор:
- От колискової тут якраз і не треба!
- Хто ти?
- Хто-хто? Хіба не видно? Мухомор!
- Тобі не подобається моя зимова пісня?
- Минулого року через ваші пісеньки увесь Новий рік проспав! Заколисали мене сніговою дрімотою, що й не зоглядівся, коли той прошмигнув… Тепер сторожу!
Детальніше...

Баба Яга і казкова компанія на Новий рік 2019

– Від мене, Бабусі-Ягусі-сережка-у-вусі, ще ніхто не втікав… Колобок – не втік, Івасик-Телесик – не втік,  я на свої 300 літ бабусечка ще-е… Фізкульт-прівєт! Болячок букет, кхе-кхе… Головне, треба розрахувати правильно, щоби промаху не було…
Сердито до ведучих:
– Чого поставали? Краще закрийте завісою сцену! А то, ондечки, повсідалися, (киває на глядачів), повитріщалися, хіба тепер що втаїти можна?
Ведучий 1:
– А чому ти на святі? Здається, ми тебе не просили!
Баба Яга:
 – А прогнати нема сили! І взагалі, старість треба поважати, усі мої 350 лісових літ! Не стійте, і вікна затуліть, бо Сорока-білобока-послідкую-у-два-ока прилетить, заскрекотить, та на весь казковий ліс моє бажання-заклинання рознесе!..
Детальніше...

Козак і джура

Козак:
- Чому зажурився, юний козаче?
Джура:
- Та думку гадаю, бо тужить і плаче
Наша Вкраїна, святая землиця,
Де колос важкий і Дніпрова водиця,
Де гори Карпатські і степ неозорий,
Де ластівка в небі та синєє море.
Детальніше...

Пекельна професія

Сценку бажано показати на самому початку свята.
До столу важко підходить вчителька зі стосами учнівських зошитів для перевірки, понад зусилля гупає ними на стіл, важко сідає, заглиблюється в перевірку... Протягом всієї сценки вона перевіряє зошити.
Телефонний дзвінок. Вчителька бере трубку.
- Ой, а хто це мамі так агукає? Хто так мамі агукає? Манє-є-нє... плаче… Ой, пустушку згубило…
Детальніше...

Баба Параска й баба Палажка на День учителя

Баба Палажка:
- Помилуйте і спасіть мене, людоньки! Чи тут одні вчителі? То порятуйте хоч ви мене від такої наруги!.. Як можна мені, святій душі, втриматися на цьому грішному світі, коли ця стара шкапа Параска подалася, ви тільки уявіть куди, га? У вашу школу!
А я спочатку дарма, люди кажуть - технічкою! Ну, думаю, хай собі своїм довгим язиком підлогу підмітає, може брехати про мою праведну душу більше не діжде. А то ж вона подалася сторожем! Тепер же під шкільними воротами кого не перестріне, та буде мене ганити, на чім світ стоїть. Я вже змирилася з тим, що я чорна людина, якої і світ ніколи не знав, але те, що я ще й відьма, то вже зайве.  А ви тіко згадайте, людоньки, (тут бажано звернутися до вчителів зі значним стажем роботи, присутніх в залі) якою я малою цяцьою  була, га? Та ж янголятко Боже, у школі відмінниця – стрічки в косах білесенькі, зошити чистесенькі, оціночки гарнесенькі, пам’ятаєте, га? Віршики на цій сцені розказувала та пісеньки співала, чума б її побрала, собаки б її загризли, аби мене отак на старості літ відьмою чорнити. Ой, помираю я  вже, помираю, бо не можу витерпіть такого. От як помру через неї – хай в пеклі за це в казані кипить, смолу п’є і чорну сажу їсть не наїсться!!..
Палажка відходить в бік,  продовжує лаятись, погрожувати, тільки тихше.
Детальніше

Баба Параска й баба Палажка на святі села

Виходить Палажка.
- Насилу добралася, таки є Бог на світі… Ох… Бо вже думала, що й на свято не дійду… Клята Параска, бородавка її в ребро,  зі своїм чортовим  свином…
Виходить Параска.
- Чом ти мого кабанчика чортами поганяєш? Та після твоїх добрих словечок, дай,  Боже, скоро тобі заціпить,  на поросяті й сало не в’яжеться,  день при дні скотина марніє та худне, марніє та худне…
- І нащо тобі те-є сало, люди, посудіте, для чого їй сало, коли в роті й жадного зуба нема!
- Певно, не всім таке добро, аби з залізними зубами на світ породитися. Як стане ними клацати на всю вулицю, то й кури не несуться... 
- Не бреши! Сама бачила, як ти вчора на дорозі розтовкла корзину з курячими яйцями! Дякуй своєму кнурові!
- А мій кабанчик до чого?
Детальніше

Літо й Осінь на День Знань

- Мені й самому видно, що це листок! Але чому він пожовтів?  Я люблю зелене!
- Зелене – не про мене! Осінь! Моя пора.
- Уже-е??!!...
- Так. Сьогодні 1 вересня! А хіба ти не знало?
- Та знало, знало… Але мені завжди мало.... Хоча би ще один деньок…
- Ну, знаєш, пора й сусідці поступитися…
- Еге! Тоді все так було чудово!..  Річка, пляж, скейт… табір… Ех!.. Може, ти тільки сьогодні, га? Подаруй мені ще один літній день! 
Детальніше

Вічні технічки

- Що це за празник якийсь у школі, га? Понатупували… Підлоги не домиємося!..
- І не говори!.. Посходилися всі, як на парад! Гляди, аби ніхто зернят не лускав. Лушпинням як насмітять, то тиждень гребтися будемо, не вигребемо… Під крісла гарно дивися!..
- Та невже ж то насмітять. Може, хоч трохи тої совісті є!..
- Ну да. Наче ж випускники всі. Наче ж розумні всі люди. Хіба то дарма скільки років штани в школі протирали?
- Грамотні ниньки всі! Та їхня грамота на кожній парті!..
Детальніше...

Вояджер-менеджер

- Нарешті! Школу закінчила, атестат у кишені, дорога у світи відкрита, тільки ж хлопців десь нема. Я й плаття нове купила, і туфлі блискучі, і брови он як! - шнурочками, губки – бантиком, а всі хлопці десь пропали, навіть Стецько, що за мною найбільше бігав, і він десь запропастився.
(вбігає Стецько)

- Привіт, Уляно!
- О, про вовка промовка, а він тобі із лісу. Тут як тут. Межи очі. Та щось ніяк не можу придивитися, чи це ти, чи не ти, Стецю, бо вже давно тебе виділа.
Детальніше...

Випускники

На сцені – дві технічки, що виконують свою буденну роботу – миють підлогу, підмітають. (В сценку можна вставляти конкретні кумедні бешкетні випадки з випускниками замість даних).

- Прокопівно, агов, Прокопівно!
- Чого тобі, Порфирівно?
- Та ось думаю, ще один рік у школі промайнув. Випускникам у добру путь… Гай-гай… Яко вже ті лебедята. Оце за ними так би й полетіла… (змахує руками, наче крилами)
- Еге. Та роки не пускають. Дивися, бо ще відро перевернеш!..
- Хай уже… З тим відром. Вони, може, Прокопівно, навік відлітають. У світле майбуття. А ми старіємо.
Детальніше...

Лебедята - 2

На сцені дві технічки, виконують свою буденну роботу.
- Чи то празник який у школі? Поставали всі в ряд…
- Еге, в ряд! Як на парад!
- Куди-то вже зібралися?
- Куди-куди! Відоме діло! У світлу путь! Яко лебедята… На крилах…
- Що, усі? Може, хай і  нас за собою візьмуть?
- Нас - навряд. Ми, те-є, возрастом не вийшли. Спину вже до землі гне, а не до неба. Поки що тілько вони - (показує на випускників) четверо!
- А-а-а… Так це ті-і-і.. (теж оглядається на випускників) , що при повному марафєті?
Детальніше...

Шкільні технічки на випуску

Виходить в халаті, з відром, віником, шваброю.  Підмітає, не помічаючи присутніх.
1- Ще на подвір'ї приберемо, та й по домам.
2  (виходить, штовхає 1) - Чи ти не бачиш? Що ти тут прибереш?  Людей же повно!
1- Що? Знов? Сходка села? Школу закривають?
2- Та ні! Бог милував! Сьогодні школа святкує! Випуск!
1Справді? Та хай школа 100 лєт живе! І випускників гарних, як сьогодні!
(підходять ближче до випускників, розглядають)
Детальніше...

Баба Яга, Кощій Безсмертний та Останній дзвоник

- А те, що сьогодні свято Останнього дзвоника! А далі – літо! І нам – усьо!
- Не втямки мені твоя балачка, літом у дітей що?  

  

Детальніше...

Підручник та щоденник на Останньому дзвонику

- Твоя правда, друже. Я їм про Александра Македонського та про Ярослава Мудрого, а вони ж мене… Так приперли, так приперли!..
- Чим?!
- Та своєю ненависною табличкою множення!

Детальніше...

Сценка до шкільного випуску. Інстаграм

Одна бабця витирає хустинкою очі. Підходить друга.
- Чого, Пилипівно, в тебе очі сльозяться? Давно в окуліста була? Тре’ провіряться, тепер такі часи настали, що з тими Інтернетами очі повилазять...
Детальніше...